Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" червня 2014 р. м. Київ К/800/20663/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого судді суддів:Загороднього А.Ф., Білуги С.В., Малиніна В.В., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Донецького міського центру зайнятості-робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного страхування України на випадок безробіття на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2014 року у справі за позовом Донецького міського центру зайнятості-робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_4 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, -

в с т а н о в и л а :

Донецький міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного страхування України на випадок безробіття звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2014 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційні скарзі Донецький міський центр зайнятості-робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного страхування України на випадок безробіття, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період знаходження на обліку у Донецькому міському центрі зайнятості ОСОБА_4 отримав допомогу по безробіттю за період з 13 березня 2013 року по 07 серпня 2013 році в сумі 11583,63 грн., що підтверджується довідкою про матеріальне забезпечення виплачене ОСОБА_4

Розслідуванням страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, від 17 вересня 2013 року встановлено, що ОСОБА_4 на дату реєстрації та у період перебування на обліку в центрі зайнятості, як безробітний, був зареєстрований, як фізична особа - підприємець, що відображено у акті Донецького міського центру зайнятості № 518, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Серія АВ №794413.

Донецький міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного страхування України на випадок безробіття, з метою досудового врегулювання спору надіслав на адресу ОСОБА_4 лист від 17 жовтня 2013 року вих. № 08-09/2262, в якому був встановлений п'ятнадцятиденний термін для добровільної сплати суми незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття, однак сума боргу відповідачем сплачена не була.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій, виходили з того, що відповідач мав права на отримання статусу безробітного.

Однак, колегія суддів Вищого адміністративного суду України з такими висновками судів попередніх інстанцій погодитись не може, з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така що як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

У відповідності до пункту «б» частини 3 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах: громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві.

За приписами частини першої статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про зайнятість населення» громадяни мають право на соціальний захист у сфері зайнятості згідно із законодавством України про зайнятість. Особи, визнані у встановленому порядку безробітними, мають право на одержання допомоги по безробіттю.

Разом з тим, за приписами вимог частин 2, 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до частини 3 статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців» фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Частиною п'ятою статті 49 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин встановлено, що порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності за судовим рішенням, яке не пов'язано з банкрутством фізичної особи - підприємця, здійснюється за процедурами, встановленими частинами дев'ятою - вісімнадцятою статті 47 цього Закону.

За змістом наведених положень статті 47 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців» фізична особа підприємець зобов'язана подати до державного реєстратора пакет документів, після розгляду яких до ЄДР може бути внесено відповідний запис.

Дата набрання чинності рішенням суду про припинення підприємницької діяльності особи, що не пов'язано з банкрутством фізичної особи - підприємця, не є датою позбавлення особи статусу підприємця.

Таким чином, оскільки відповідач під час перебування на обліку в центрі зайнятості в якості безробітної був зареєстрований як фізична особа-підприємець, висновок судів попередніх інстанцій про те, що він мав права на отримання допомоги по безробіттю є помилковий, оскільки в розумінні пункту «б» частини 3 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» відповідач відносився до категорії зайнятого населення.

З огляду на викладене та враховуючи, що судами повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, але неправильно застосовані норми матеріального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвалені у цій справі судові рішення підлягають скасуванню із прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу Донецького міського центру зайнятості-робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного страхування України задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2014 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги Донецького міського центру зайнятості-робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_4 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Донецького міського центру зайнятості-робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного страхування України на випадок безробіття незаконно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 11583,63 грн.

Постанова оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ф. Загородній

Судді С.В. Білуга

В.В. Малинін